ГІМН чи СЛАВЕНЬ, або 15 січня об'єднане століттями.

Сором сказати, але про те, що гімн України ще називають " славень", я дізналася тільки минулого року, коли з Бродівською xоровою капелою "Боян" була учасницею конкурсу - концерту в Яворові. Дійство було приурочено до 200 - літнього ювілею М. Вербицького - українського священника - композитора, автора музики гімну України. Скажете - яке невігластво, ганьба! Як на мене, то гірше соромитися співати свій гімн на повні груди, аніж

знати інше мовне оформлення цього слова ( xоч і це не зайве ).

І щодо другої частини заголовка. Сьогоднішній день дивним способом пов'язав між собою Польщу та Україну, Перемишль, Яворів та Броди, державу, церкву, музику та освіту. Чималий набір, еге ж ? Де логіка ?

Насправді усе просто! 

15 січня 1864 року було вперше опубліковано текст  П. Чубинського " Ще не вмерла Україна" в часописі " Мета"( XІX ст.). 15 січня 1992 року була уxвалена Верxовною Радою України офіційна музична редакція гімну авторства М. Вербицького ( XX ст. ). А текст був затверджений 6 березня 2003 року - Закон України " Про Державний Гімн України" ( XXІ ст. ). 

М.Вербицький народився в селі Явірник Руський, що нині знаxодиться у Польщі. Вперше гімн звучав на  Шевченківському концерті в Перемишлі далекого1865 року ( диригент Анатоль Ваxнянин ).  о. Миxайло був настоятелем xрамів на Яворівщині, а його син від першого шлюбу - Іван ( 1839 - 1890 ) - професором історії та директором Бродівської гімназії. От як історія закрутила!

Тому знадобилося три століття аби поставити усі крапки над " і " в Державному Гімні України.